Крапивниця - алергічне захворювання, яке характеризується появою зудячного висипу і характерного набряку на тілі. Висипання можуть бути від блідо-рожевих до інтенсивно пофарбованих, піднесених над рівнем шкіри з тенденцією до злиття, що нагадують сліди від контакту з крапивою. Захворювання розвивається зазвичай раптово. Від моменту контакту з алергеном до появи набряку і висипань може пройти від декількох хвилин до декількох годин (доби). При адекватному лікуванні шкіра приходить у нормальний стан протягом 1 - 3 діб.
Найнебезпечнішим різновидом крапивниці є ангіоневротичний набряк (набряк Квінке). Він являє собою набряк глибоких шарів дерми і пухкої підшкірної клітковини. Найбільшу небезпеку являє собою набряк слизової оболонки дихальних шляхів, який може порушити дихання. У такій ситуації дитині потрібна термінова медична допомога, оскільки за відсутності адекватних лікувальних заходів можливий летальний результат.
Якщо ангіоневротичний набряк вражає слизовий травний тракт, у малюка виникає нудота, наполеглива блювота і пронос.
Гостра форма крапивниці іноді супроводжується підйомом температури тіла, нездужанням, головним болем.
В якості провокуючих факторів (алергенів) можуть виступати практично будь-які речовини, проте існує ряд найбільш часто зустрічаються:
- харчові алергени
- лікарські препарати (особливо уважно треба ставитися до призначення антибіотиків)
- різні вакцини і сироватки
- різні бактерії, віруси та гриби
- укуси комах
- отруйні рослини
- вовна тварин
Іноді запускаючими факторами можуть служити фізичні подразники: тиск на шкіру, холод, спека, заняття спортом або перебування на сонці.
Основа лікування - фармакологічна терапія і спеціалізована дієта при крапивниці у дітей.
Цілі та принципи коригування раціону
Якщо причиною виникнення крапивниці з'явився харчовий алерген, а мова не йде про дитину перших трьох років життя, то в першу добу призначається лікувальне голодування, рясне пиття чистої води і прийом ентеросорбентів. Потім поступово дитину починають годувати. Спочатку дитині дають один вид продукту (наприклад, відварену картоплю) і уважно спостерігають за реакцією. Наступного дня додають ще один вид продукту і так поступово розширюють раціон.
Обмеження в харчуванні у пацієнтів з алергічними реакціями спрямовані в першу чергу на зменшення сенсибілізації організму. Дитина повинна отримувати ті продукти, які менше провокують надмірні сплески імунної активності.
Меню підбирають з дотриманням таких принципів:
- Збереження харчової цінності. Добовий набір продуктів, які споживає пацієнт, повинен повною мірою забезпечувати його потребу в білках, вуглеводах, жирах, мінеральних солях, вітамінах. Найскладніше підібрати раціональну білкову заміну при необхідності відмови від м'ясних продуктів. Для цього використовуються субстанції на основі сої, нежирна риба, птиця.
- Ретельний підбір раціону при харчових алергіях. Крапивниця, що виникла у відповідь на введення в раціон нових продуктів, вимагає копіткого підбору схеми харчування. Важливим моментом є збір анамнезу, отримання інформації про непереносимість тих чи інших продуктів. Для точного визначення алергену може знадобитися елімінаційно-провокаційна проба. Ведення харчового щоденника є обов'язковим.
- Контроль смакових якостей. Страви, які використовуються для харчування дитини при алергічній крапивниці, повинні бути не тільки правильно підібраними, але і смачними. В іншому випадку пацієнти молодшого та середнього віку відмовляються від їжі, що стає причиною недостатнього надходження в організм необхідних речовин.
Щодо дітей старше 8-10 років слід дотримуватися принципу інформованості. Пацієнту пояснюють, що можна вживати в їжу, від яких страв слід відмовитися, чому необхідно дотримуватися встановлених правил і навіщо вести харчовий щоденник.
Дієта у дітей молодшого віку
Явища харчової алергії у дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні, вимагають перегляду харчування матері. На весь період лактації жінці призначається гіпоалергенна дієта. Не можна вживати в їжу яскраво-червоні овочі та фрукти, рибу, курячі яйця, консерви, маринади, шоколад, ікру. Рекомендовані кисломолочні напої, картопля, хліб, птиця, сметана, греча, кабачки і цвітна капуста, кислі яблука і груші без шкірки. Від солодкого доведеться тимчасово відмовитися.
Немовлята на штучному вигодовуванні потребують заміни суміші. Показано склади на основі гідролізованого білка, алергеність яких порівняно з цільним молоком знижено в 10 тисяч разів. Частково гідролізовані засоби дещо менш ефективні, проте теж можуть використовуватися для годування. Заміна звичного продукту на гіпоалергенний виробляється поступово, протягом декількох днів. При цьому порцію нової суміші дають перед старою, щодня збільшуючи її частку по відношенню до попереднього розчину.
При наявності негативних кишкових реакцій на зміну харчування показаний прийом пробіотиків.
Введення прикорму при алергічній крапивниці вимагає ретельного плану. Його введення починають не раніше, ніж у 6 місяців, і тільки при повній відсутності алергічних проявів і розладу травлення. Починають з кабачків або цвітної капусти, а у маловагих малюків - з безмолочних каш (гречі та рису). Ведення харчового щоденника є обов'язковим. При найменшому прояві непереносимості харчового продукту, від нього відмовляються. Саме тому так важливо давати дитині монокомпонентні страви і не вводити більше однієї страви одночасно.
Подальше розширення раціону можливе тільки за погодженням з алергологом.
У школярів
Гіпоалергенне меню дітей шкільного віку не має суттєвих відмінностей від дорослої протиалергічної дієти. До списку заборонених продуктів входить:
- морська риба;
- пташині яйця;
- міцні м'ясні бульйони;
- консерви, маринади;
- овочі та фрукти яскраво-червоного кольору;
- газовані напої;
- какао, кава;
- бджолиний мед;
- ананаси;
- прянощі;
- маргарин;
- пекучі сорти сиру;
- цільне коров'яче або козяче молоко.
Якщо мала місце гостра крапивниця слід обмежити споживання сметани, макаронних виробів, хліба. Овочі дають тільки після попереднього відварювання або вимочування. Чорну смородину, банани можна їсти в невеликих кількостях, контролюючи реакцію на них.
Раціон дитини складається з таких продуктів, як пісне м'ясо, що пройшло термічну обробку, нестрий сир, овочі зеленого або білого кольору, кисломолочні продукти, гречана, рисова, вівсяна, кукурудзяна крупа, хліб, морс, компот, відвар шипшини. Можна комбінувати дозволену їжу, роблячи раціон хворого різноманітним і апетитним. Страви слід чергувати між собою, не допускаючи щоденного повторення одного і того ж набору їжі.
Режим приготування та прийому їжі
Меню хворого має складатися зі страв, приготованих на пару, методом запікання або відварювання. У сирому вигляді можуть вживатися овочі та фрукти, проте до цього їх рекомендується вимочити у воді, очистити від шкірки і ретельно вимити. При цьому відбувається видалення з продукту частини речовин, потенційно здатних посилити прояв патологічної реакції.
Неприпустимо готувати їжу за допомогою смаження, маринування, засалювання. У процесі подібної обробки відбувається утворення сенсибілізуючих сполук. Харчування дитини має бути дробовим, 4-6 разів на добу, малими порціями. Такий підхід дозволяє забезпечити максимальну засвоюваність їжі при мінімальних енерговитратах на її переробку.
Скільки часу дотримуватися дієти
Алергічні реакції на нехарчові алергени не потребують тривалого обмеження раціону. Повноцінно харчуватися дитина може через 1-2 тижні після зникнення висипу. Перехід до звичного вигодовування здійснюється поступово, протягом декількох днів. У цей період потрібно контролювати стан шкіри. При відновленні клінічної картини необхідно повернутися до дотримання дієти.
Харчова алергія вимагає довічної відмови від продуктів, що провокують появу висипань.
Після нормалізації стану дітям дозволяють їсти все, крім їжі, до якої була виявлена гіперчутливість.