У Трудовому Кодексі закріплено положення, згідно з яким співробітник, який захворів під час чергової оплачуваної відпустки, має право на оплату лікарняного листа відповідно до загальних правил.
Часом під час чергової оплачуваної відпустки співробітник буває змушений взяти лікарняний лист. У цьому випадку дні відпустки зсуваються на число днів непрацездатності, і співробітник отримує право вийти на роботу пізніше. Про цю обставину потрібно своєчасно повідомити свого роботодавця, а після надання документа до бухгалтерії написати заяву про продовження своєї відпустки на кількість днів непрацездатності. Якщо співробітник хоче перенести невикористані дні на інший час, потрібно відзначити це в заяві. За бажанням можна написати, що за решту відпускних днів працівник хоче отримати грошову компенсацію. У цьому випадку в належний термін він повинен вийти на роботу.
Якщо співробітник захворів, перебуваючи у відпустці за навчанням або за свій рахунок, лікарняний лист не підлягає оплаті. Також співробітник у цьому випадку не може продовжити дні відпустки або перенести її на інший час без згоди роботодавця. Аналогічна ситуація виникає, якщо лікарняний лист під час відпустки був оформлений через алкогольне або наркотичне отруєння, абстинентний синдром при залежності. За наявності в листку непрацездатності відміток про порушення лікарняного режиму він також не підлягає оплаті.
Як отримати лікарняний?
Для отримання лікарняного листа потрібно пред'явити паспорт і страховий поліс. Лікар може оформити документ з першого дня непрацездатності, але не пізніше дня його закриття. Заднім числом лист непрацездатності оформляти заборонено. За дотриманням правильності оформлення документа суворо стежить ФСС, при виявленні невідповідності в датах та інших даних порушники штрафуються.
Оплата листа непрацездатності проводиться за загальними правилами - після розрахунку належної до виплати суми. Для цього бухгалтер підсумовує заробітну плату працівника за 24 календарні місяці та ділить її на 730 днів. Отримана сума - середньоденний заробіток. Цей показник потрібно помножити на кількість днів лікарняного листа, а потім на зменшувальний коефіцієнт, який залежатиме від страхового стажу працівника. Якщо стаж менше або дорівнює 5 років - працівник отримає 60% нарахованої середньої зарплати; від 5 до 8 років - 80%, понад 8 років - буде виплачена середня зарплата.
Якщо розрахована сума середньоденного заробітку менше МРІТ, лікарняний лист оплачується, виходячи з цього показника. Якщо при розрахунку листа непрацездатності середній заробіток перевищує максимально допустимий законом рівень, у розрахунок береться максимально можлива сума. Ці цифри щорічно переглядаються законодавцями і індексуються на рівень інфляції. У 2017 році мінімальний середньоденний заробіток не може бути менше 246,58 р., а його максимальний розмір не може перевищувати 1901,37 р.