Станція водопідготовки.
Фахівці з НІТУ «МІСіС» і Королівського технологічного інституту (швед. kungliga Tekniska högskolan, KTH) в Стокгольмі розробили метод дезінфекції внутрішніх поверхонь споруд водопідготовки: водопровідних труб, фільтрів і накопичувальних резервуарів. Замість традиційних хлоровмісних речовин дослідники запропонували використовувати розчини озону у воді. Цей метод дозволяє очистити водну інфраструктуру від патогенів і шкідливих мікроорганізмів швидше, дешевше і безпечніше, ніж традиційні методи дезінфекції.
Згідно з вимогами СанПіН, профілактична дезінфекція внутрішніх поверхонь труб, фільтрів і резервуарів на станціях водопідготовки повинна проводитися не рідше разу на рік. Як правило, на станціях водопідготовки для дезінфекції використовуються хлоровмісні засоби. Під час дослідження вчені встановили, що при обробці розчинами гіпохлориту натрію або кальцію труби швидко іржавіють: хлористі сполуки осідають в мікротріщинах (які неминуче утворюються на поверхні труб в процесі експлуатації), призводячи до підвищення рівня кислотності води, що проходить по трубах, що, в свою чергу, стає причиною корозії. Таким чином, хлоровмісні препарати продовжують чинити негативний вплив на поверхні навіть після закінчення дезінфекції.
Крім того, руйнування внутрішньої поверхні труб призводить до підвищення вмісту заліза у водопровідній воді, що може негативно позначатися на здоров'ї людей, які використовують цю воду для пиття і приготування їжі.
Наукові співробітники НІТУ «МІСіС» і Королівського технологічного інституту запропонували замість хлоровмісних реагентів використовувати розчини озону у воді. Дослідження показало, що дезінфекція озонованими розчинами істотно знижує ризик корозії і не чинить токсичного впливу на організм людини і навколишнє середовище. Важливий також і економічний аспект. Обробка хлоровмісними препаратами займає від 6 до 24 годин, при цьому постачання води в домогосподарства на час обробки призупиняється через високу токсичність таких розчинів; перед відновленням подачі води дезінфікуючі розчини повинні бути знешкоджені. Для дезінфекції озоном потрібно всього півгодини. При цьому подальша утилізація озонуючих розчинів значно простіша і дешевша, ніж утилізація промивних вод після хлорування.
"Озон знаходить все більш широке застосування для знезараження води, проте для дезінфекції поверхонь він практично не використовувався. Водночас це дозволить значно поліпшити не тільки екологічні, а й технічні та економічні показники процесу дезінфекції. Звичайно, тут є явний і часто зустрічається обмежувальний фактор, необхідність відмови споживачів від існуючих усталених зв'язків з постачальниками хлоровмісних реагентів ", - коментує Валентин Романовський, один з авторів дослідження, співробітник НДЦ функціональної нанокераміки НІТУ" МІСіС ".