У січні 1929 року було відкрито нове швидкісне шосе між німецькими містами Бременом і Бремерхафеном. За дуже короткий час дорога набула репутацію «дивною». Вона стала місцем численних аварій, які часом ніяк не можна було пояснити.
Всього лише за один рік після відкриття нового шосе там розбилося більше сотні автомобілів. Всі трагедії відбувалися на одному і тому ж «поганому місці» - біля дорожнього знака, на якому було зазначено: «239-й кілометр».
Деякі водії, які залишилися в живих після автокатастроф, розповідали поліцейським, що на під'їзді до цього дорожнього знаку вони раптом починали відчувати, як машиною керує чия-та невідома рука. Лише в один день - 7 вересня 1930 року - біля нещасливого знака перекинулося відразу дев'ять машин!
Дорога була абсолютно сухою. Нічим не можна було пояснити те, що сталося на ній в той тихий погожий день. Мимоволі станеш забобонним і тричі подумаєш, перш ніж їхати по дорозі, де влаштувалася незрима нечиста сила.
За наполяганням вкрай стривожених водіїв, які користувалися цією дорогою з чисто життєвої потреби, дорожній знак «239-й кілометр» був прибраний з узбіччя шосе. Потім на «погане місце» запросили місцевого священика. Він обризкав дорогу святою водою...
До найбільшого здивування поліції, постійні автомобільні аварії на даній ділянці дороги тут же припинилися. Їх там як ножем обрізало!
Англійський доктор філософії та екзорцист Д. Оманд висунув гіпотезу про те, що певне місце на дорозі може стати нещасливим через те, що на ньому сконцентрувалася сила зла. У 1960 році він видав книгу, в якій навів низку доказів, що пояснюють дорожньо-транспортні пригоди такого роду.
Згідно з його теорією, якісь демонічні сили мають здатність брати владу над шофером, змушуючи його навмисно згортати на зустрічну смугу - прямо під колеса зустрічному автотранспорту.
Д. Оманд наводить у своїй книзі серед інших і такий приклад. Жінка розповіла йому про водія, який потрапив в автокатастрофу і помер у неї на руках. За словами водія, він раптово відчув абсолютно незрозуміле бажання повернути машину назустріч вантажівці, що йде. Водій вантажівки, який, на його щастя, відбувся лише забоями, заявив у поліції теж щось подібне.
- Хтось згори, - сказав він, - наказав мені врізатися в автомобіль, що мчить назустріч.
Д. Оманд зацікавився такими повідомленнями шоферів. Він вивчив понад сотню випадків дорожньо-транспортних пригод, відвідуючи міські лікарні, розмовляючи з постраждалими, а також вивчаючи протоколи поліцейських опитувань. У своїй книзі він пише, що багато водіїв відчували почуття, ніби невідомі сили примушують їх направити автомобіль назустріч власній загибелі. Всі ці випадки Д. Оманд пояснює вселенням у людей злих духів.
Точка зору Д. Оманда неодноразово осміювалася вченими, проте ніхто з них так і не зміг пояснити, чому в одному місці на дорозі відбувається більше аварій, а в іншому - куди менше.
Ось ще один приклад «поганого місця» на новій, щойно прокладеній, короткій дорозі біля англійського міста Девона.
Дорога була відкрита для проїзду в 1921 році. Через пару днів містер Хелбі, лікар з найближчої в'язниці, впав на своєму мотоциклі на тій дуже короткій дорозі і зламав собі шию. Через пару тижнів там же невеликий автобус звалився з узбіччя, і сім його пасажирів загинули. Водій автобуса залишався в живих.
Ось що він розповів:
- Я раптово втратив контроль над управлінням, немов кермом заволоділи невидимі руки!
Через ще місяць те саме відчуття відчув на цьому відрізку шляху водій мотоцикла, молодий офіцер. Він дивом залишився живий. У відповідь на розпитування поліцейських офіцер повідомив:
- Я абсолютно чітко побачив, як за кермо мотоцикла схопилася ще одна пара рук у чорних шкіряних рукавичках. І я відчув, що не можу керувати мотоциклом і той летить на узбіччя.