Британський «мисливець за привидами» Тоні Фергюсон шукав привидів у старовинній в'язниці Бодмін у Корнуоллі. Його камера зняла темний силует людини в кінці коридору. Тоні впевнений, що це привид Вільяма Хемптона, який був страчений у в'язниці Бодмін в 1909 році.
[advert]
Хемптон був звинувачений у тому, що жорстоко вбив свою колишню подругу. На відео в кінці коридору видно фігуру людини, закутаної в чорний плеолог. Кілька миттєвостей він дивиться прямо на камеру, а потім йде.
«Мисливець за привидами» каже, що відео потрясло і налякало його. За його словами, раніше в інших «примарних» місцях він ніколи не бачив такої чіткої паранормальної активності. Однак Тоні запевняє, що до всіх аномальних проявів він ставиться дуже скептично і завжди перевіряє, чи не може це бути просто стороння людина в будівлі або дефект зйомки.
Щодо цього запису, Тоні впевнений, що все абсолютно реально і це дійсно привид, так як в цей час в будівлі в'язниці не було нікого зі сторонніх.
Сам Тоні Фергюсон був тієї ночі в будівлі в'язниці зі своєю дружиною і вони обидва намагалися відзняти щось паранормальне в стінах будівлі. На деякий час вони залишили свою камеру в тому місці, де вона зняла привида. Тоні каже, що не бачив фігури людини на записі, помітив її лише коли вранці перевіряв відзнятий матеріал.
Однак Тоні впевнений, що знає ім'я цього привида. Коли він знімав таблички з іменами ув'язнених на стіні в'язниці, на екрані камери з'явилися кулі-орби після того, як він навів камеру на ім'я Хемптона, а потім на другому поверсі будівлі з'явилися дивні вогні і світло згасло в кімнаті, де знаходився Тоні. Саме після цієї події Тоні залишив свою камеру в коридорі і вони з дружиною пішли. Камера ж продовжувала знімати приміщення і відобразила привида.
Замок-в'язницю Bodmin Gaol побудували 1779 року переважно сили французьких військовополонених. Протягом тривалого часу у в'язниці утримували здебільшого неплатників боргів. У другій половині дев'ятнадцятого століття (якщо точніше, 1869 року) у Великобританії перестали давати терміни за подібні злочини і звільнені камери почали використовувати для ув'язнення моряків.
У 1927 році в'язницю в Бодміні закрили. Під час першої світової війни в ній зберігалися національні скарби (Книга Судного Дня та інші). За майже півторавікову історію в «язниці в ній було страчено через повішення понад п» ятдесят осіб. Останнє повішення відбулося в 1909 році і цією людиною був Вільям Хемптон.
Відтоді як в'язницю закрили, з'явилося безліч чуток про привидів, які в ній мешкають. У наші дні тисячі туристів з'їжджаються до Бодміна, щоб побувати в колишній темниці і послухати розповіді гідів про повішених злочинців та їхні примари, яких нібито періодично бачать на території в'язниці.