Мало хто знає, що в 80-х і 90-х роках Mercedes вже експериментував з безпілотними автомобілями, які самі прискорювалися, гальмували, рулили і в цілому пересувалися в щільному трафіку, нікого не зачепивши.
Все почалося 1 жовтня 1986 року з проекту Eureka PROMETHEUS (Program for European Traffic with Highest Efficiency and Unprecedented Safety - «програма європейського трафіку з найвищою ефективністю і безпрецедентною безпекою»). Він був запущений компанією Daimler-Benz у співпраці з деякими іншими європейськими автоконцернами, виробниками і постачальниками електроніки, інститутами та університетами.
Eureka PROMETHEUS став тоді найбільшою дослідницькою програмою в історії, що стосується автономних транспортних засобів і супутніх технологій. Її вартість становила 749 мільйонів доларів (у переказі на нинішні гроші).
Mercedes створив цілий ряд безпілотних прототипів, а кульмінацією став модифікований S-клас W140, який самостійно подолав 1 678 км з Мюнхена в Копенгаген.
Розроблений за участю Ернста Дікманнса з університету Мюнхена автономний S-клас застосовував купу мікропроцесорів, стрибкоподібний комп'ютерний «зір» і ймовірнісні підходи, щоб в режимі реального часу реагувати на реальні дорожні умови.
Кермо, дросельна заслінка і гальма регулювалися за допомогою комп'ютерних команд, заснованих на актуальній оцінці послідовних зображень, отриманих чотирма камерами з різною фокусною відстанню для кожної «півкулі».
Як ми пам'ятаємо, комп'ютерні можливості початку 90-х сьогодні можуть легко поміститися в бюджетному смартфоні, тому Mercedes був змушений покладатися на шістдесят транспьютерів - інноваційну мікропроцесорну архітектуру з вбудованою пам'яттю.
Іншими словами, модифікований S-клас ніс на борту попередника суперкомп'ютера. Майте на увазі, що технологія вже була мініатюризована, а оригінальним напівавтономним автомобілем був Mercedes Vario з 80-х років, який був обраний виключно через величезний внутрішній простір, здатний відвезти всі необхідні компоненти високотехнологічних систем.
Робот-Mercedes S-класу досягав на автобані швидкостей в 185 км/год і проходив інші автомобілі без особливого втручання людини на всьому протязі шляху.
Системи на борту були в змозі автоматично відстежувати інші машини, а також читати дорожні знаки, так що в деякому відношенні вони були попередниками технологій в сучасних Mercedes.
«Вершина інтелектуального дизайну автомобіля була досягнута на нашій VITA», - прокоментував інженер дослідницького центру Daimler-Benz Бертхольд Ульмер. VITA - це абревіатура, яка по суті означає «автомобіль з автопілотом».
Для людей, які побоюються, що така технологія дуже схожа на пробудження Skynet у фільмах про Термінатора, слід уточнити: основна ідея проекту складалася, складається і буде полягати не в тому, щоб прибрати водія з рівняння, а в тому, щоб встановити на дорогах безаварійний режим.
«Автоматичне запобігання зіткнень було ключовим завданням проекту PROMETHEUS», - коментує Ульмер. - «Ми безумовно не збиралися замінювати водіїв». Іншими словами, дослідники в першу чергу хотіли довести, що нещасні випадки можна запобігти за допомогою комп'ютерного «зору».
Eureka PROMETHEUS тривав всього вісім років. Перші висновки були представлені громадськості в жовтні 1994 року. Після цього Mercedes продовжив вивчати цю тему самостійно.
На дворі 2016 рік, і останні кілька років Mercedes працював над концептом S 500 Intelligent Drive на базі покоління W222. Технологія розвинулася до такої міри, що ми побачимо її на дорожніх Mercedes в якості опції всього через кілька років. А поки новий E-клас вже може їздити сам в певних умовах.