Детальна інформація про пам'ятки. Опис, фотографії та карта з вказівкою найближчих значущих об'єктів.
Недалеко від Юр'єва монастиря, біля витоків Волхів у надзвичайно мальовничому місці знаходиться Перинський скит Різдва Богородиці. У цьому місці в дохристиянський час і було розташоване капище Перуна, який згадується ще з 6 століття. У 989 році місто Новгород був охрещений єпископом Йоакімом Корсуняніном. Тоді капище було зруйновано, а зроблена з дерева статуя бога Перуна була скинута в річку. Єпископом у 995 році була збудована тут церква на честь Різдва Богородиці, яка перебувала тут понад 200 років, але про неї майже нічого невідомо. Швидше за все, в цю пору був створений монастир, але перші літописи згадують про нього тільки в 1386 році: він перебував у списку монастирів, спалених новгородцями під час наближення військ князя Дмитра Донського.
Поява кам'яного храму Різдва Богородиці відноситься до 30-х років 13 століття. Основу будівлі, що дійшла до нас, становить кладка ще домонгольського часу, що являє собою поєднання тонкої цегли і вапняку - це плінфи, які були викладені на вапняковому розчині, в який була додана цегляна крихта.
Вінчаний церква хрест представлений накупольним з півмісяцем, який був типовий для домонгольського часу. Відомо, що півмісяць, розташований під хрестом, за походженням є виноградною стилізованою лозою і абсолютно не має ніякого відношення до символічного образу мусульманства, хоча має багато християнських тлумачень.
У Перинському монастирі 1528 року було збудовано дерев "яну трапезну та церкву Трійці. У той час, коли відбувалася шведська окупація в 1611-1617 роках, монастир був розграбований і спалений. Для підтримки запустілої церкви в 1634 році вона була приписана по царській грамоті до Свято-Юр'єва монастиря.
Протягом 1764 року при Катерині II проводилася церковно-земельна реформа. Згідно з реформою всі церковні землі були передані в руки державі, а більша частина монастирів просто закрита. Всього було 953 монастиря, з них було залишено тільки 224 в штаті, а 161 за штатом, тобто на своєму утриманні. Число ченців скоротилося більш ніж удвічі і склало близько 5 тисяч. Доходи церкви впали майже втричі. При цьому, Перинський монастир був скасований, а його церква була перероблена в парафіяльну; всі будови були розібрані і перекинуті в Свято-Юр'єв монастир.
Відродження Перинського монастиря пов'язане з ім'ям архімандрита Фотія. Будучи ієромонахом у Петербурзі, Фотій був категорично не згоден і виступав проти утвореного в верствах населення містицизму, а також вчення, яке проповідувало спілкування людини з Богом без участі Церкви та її обрядів. За дану діяльність Фотія перевели в Новгород в 1821 році. У 1822 році Фотій був призначений на посаду архімандрита Свято-Юр'єва монастиря, ким і залишався до самої смерті. За допомогою величезних коштів своєї хорошої знайомої Анни Орлової-Чесменської йому вдалося зробити повноцінну обитель. Незабаром церква Різдва Богородиці була приписана до Свято-Юр'єва монастиря. Зовнішні і внутрішні стіни храму були відремонтовані і заново підлягали розпису, а з західного боку була вибудувана велика прибудова, зроблена голова і відремонтовані підлоги. Як тільки був завершений ремонт, в 1828 році, церква була освітлена.
Протягом 1941-1945 років в районі Перинського скиту проходила лінія фронту, а його території були окуповані. У 1951-1952 роках були проведені археологічні розкопки на чолі з Арциховським О.В.; в цей час і були виявлені сліди стародавнього капища. Останні реставраційні роботи чекали на Перинську церкву в 1962-1965 роках.
У 1991 році весь Перинський півострів з будівлями і храмом був відданий в руки Православної Російської церкви. Після того, як була здійснена остання реставрація інтер'єру Старорусський Лев і Архієпископ Новгородський освятили храм 10 березня 2001 року. На даний момент церква відроджується як скит Свято-Юр'єва монастиря.