Детальна інформація про пам'ятки. Опис, фотографії та карта з вказівкою найближчих значущих об'єктів. Назва англійською мовою - Socha Mariny.
Сліач - це місто, тісно пов'язане з ім'ям відомого словацького поета Андрія Сладковича. Потрібно сказати, що у словаків дуже трепетне ставлення до Сладковича. Його вважають у Словаччині поетом № 1, його любовну лірику на пам'ять може прочитати будь-який житель країни.
Сладкович після повернення з Галле три роки (1844-1847) працював як учитель у багатій родині судді Петра Безега в Рибарах (зараз Сліач). Цей період став важливою віхою в житті майбутнього знаменитого поета. Тут він вчився заново існувати, відсуваючи на другий план історію своєї нещасної любові до Марини Пішлової, написав свої найкращі твори «Марина» і «Детван» і познайомився зі своєю майбутньою супутницею життя Антонією Сековічевою, дочкою офіцера з Гарамсека (зараз Гронсек). Панове Безега, у яких служив Сладкович, були поміщиками, які заснували в Сліачі процвітаючий завод з виробництва керамічної плитки. Курія, де знаходився завод і жила сім'я Безега, збереглася до наших днів, вона знаходиться біля річки Грон.
Взагалі, в місті є чимало пам'ятників, які служать нагадуванням про те, що тут провів певний період свого життя Сладкович. До них належить і бронзова статуя коханої поета - Марини, встановлена в Курортному парку на зеленій галявині перед центральним входом до санаторію «Палас». Вона є символом найчистіших почуттів і спогадів Сладковича. Скульптуру Марини створив у 1960-ті роки відомий і вельми шановний словацький скульптор, нині покійний - Тібор Бартфай. На постаменті статуї можна прочитати рядки з вірша «Марина», які характеризують емоційний стан молодого поета. Перед статуєю стоять кілька дерев'яних лавочок, щоб відпочивальники могли присісти і згадати про історію любові, що призвела до створення справжнього літературного шедевра.